Хоча слід зауважити, що термін “правова держава” він не використовував. Таким чином, право розумілося Кантом як єдність трьох елементів – природного і позитивного https://gazetapo.lviv.ua/pro-novi-cifrovi-moneti-jaki-pokazujut-zrostannja-u-listopadi-2023-roku/ права, а також справедливості. В основі природного права лежить категоричний імператив – дій так, щоб правило твоїх дій могло бути правилом для всіх.
- Так, на думку Ієрінга, правова державність має місце лише там, де державна влада сама підпорядковується визначеним нею порядку, де вона набуває остаточної правову міцність.
- Помітний внесок в історію виникнення теорії держави і права внесли ідеї Аристотеля, Платона, Сократа, Гроція, Гоббса, Руссо, Монтеск’є, Гегеля, Канта, Радищева, Бакуніна, Маркса, Плеханова та інших мислителів.
- Нехтування моральними засадами, відсутність регулюючого впливу універсальних моральних норм обертається для суспільства великими втратами.
- Для них ідеалом був поліс, де панують справедливі закони.
Кістяківський обґрунтовував необхідність забезпечення незалежності суду від втручання адміністративної влади і запропонував для цього систему організаційно-правових заходів. Переважне регулювання поведінки людини з допомогою етичних норм і здійснення людиною своїх потреб та інтересів у решті сфер приватного і суспільного життя на засадах свободи, незалежності та недоторканності. Правова думка Заходу в ті часи ґрунтувалася переважно на принципах природного права. А природно-правова доктрина з культивованої нею ідеєю розуму в силу абстрактності не могла служити фундаментом теоретичної юриспруденції в Росії через практичної спрямованості правознавства та особливостей російської практики. В університетах вивчення теорії права і держави як окремої дисципліни не здійснювалося. Окремі загальнотеоретичні проблеми права вивчали в курсі «моральних наук» поряд з логікою, психологією, політичною економією.
Розділ 3. Принципи правової держави – його несучі конструкції
Навчання було практичним, при цьому теоретична підготовка на даному етапі історії поки не передбачалася. Після засвоєння практичних основ діловодства та «практичних премудростей» юриспруденції і отримання свідоцтва про освітню підготовку, фахівці розпочинали відправлення державних справ. Юридична освіта залишалося на рівні, який дозволяв отримати лише елементарні правові знання майбутніми державними працівниками. З’ясування значення права в історії як інструменту впливу на суспільні відносини та особливостей функціонування держави стає основною проблемою виникнення і всієї подальшої історії розвитку політико-правової думки.
Наприклад, Джон Локк стверджував, що закон, встановлений в суспільстві, являє собою не будь-яке розпорядження, а тільки таке, яке вказує людині на поведінку, що відповідає його власним інтересам і слугує загальному благу. Свобода людей, за Дж. В основу теорії правової держави російські вчені поклали теорію поділу влади Ш.-Л. Монтеск’є, давши їй своєрідне тлумачення з урахуванням російської практики державно-правового будівництва. У їхньому розумінні державна влада – єдина, але поділяє функції між законодавчими, виконавчими і судовими органами.