Розподіл ролей, вивчення ігрових завдань, процедурні питання. Вчитель характеризує навчальну тему, основні правила гри та її загальний хід. Саврасов „Граки прилетіли”, І. Шишкін „Сосновий ліс”, картини „Зима”, „Весна” з картинного матеріалу В. Дорослий декламує вірш, акцентовано вимовляючи слова «кіт» та «кит». Дитині показують зображення кита й кота; промовляють вголос назви малюнків, визначають хто, де живе.
Основним шляхом формування граматичних навичок BC Цетлін вважає автоматизацію дискурсивно-граматичних операцій. Навчання української мови в початковій школі стає ефективним, якщо на кожному уроці в учнів формуються мовні й мовленнєві знання, розвиваються мовні, мовленнєві та комунікативні вміння і навички, збагачується їхній словниковий запас. Таким чином, ігри і вправи в початковій школі при формуванні граматичних навичок сприяють не тільки вихованню у дітей культури мовлення, але й стимулюють їх загальний розвиток. Багато авторів відзначають багаті навчальні можливості гри.
Ігрові вправи та прийоми з розвитку фонематичних процесів у дітей із порушенням мовлення
При цьому рецептивні граматичні навички діляться ще на рецептивно-активні (якщо сприймається матеріал, який учні знають активно) і на пасивно-рецептивні навички (в рамках пасивно засвоюваного граматичного матеріалу). Крім того, розрізняють мовні та мовленнєві граматичні навички . Існує точка зору, що таке дробове розгляд граматичних навичок себе не виправдовує. В основі розповідання за картиною лежить опосередковане сприймання навколишнього життя. Картина розширює і поглиблює дитячі уявлення про природні та суспільні явища, впливає на емоції дітей, викликає інтерес до розповідання. Використання ігрових прийомів на досліджуваному мові особливо актуально на початковому етапі навчання іноземним мовам. Ігрові прийоми створюють сприятливий психологічний клімат при навчанні граматичної сторону мови.
Великий внесок у розвиток цієї проблеми вносить використання методу моделювання. На відміну від суто структурного підходу робиться припущення, що певній комунікативному наміру, його сприймають у логіко-семантичному плані як намір назвати предмет або якість, або дії і т.д. Тобто вважається можливим на початковому ступені ігнорувати багатофункціональність мовного знака, коли одному змістом відповідає кілька форм і навпаки. Це припущення дозволяє на самому початку навчання обмежити всю варіативність і різноманіття мови, мовлення і мовленнєвої діяльності, як об’єктів засвоєння. Третій спосіб є, мало не більш поширеним, ніж перший, хоча і на початку першого року навчання ми обмежуємося саме засвоєнням наказового припущення для вираження функцій спонукання. Може бути, з позиції комунікативного підходу обидві форми або навіть всі три слід було б освоювати паралельно?
Повторення вивченого матеріалу. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання. А) вчитель називає імена іменники в однині та множині. Учні повинні хлопнути в долоні або підняти сигнальну картку, якщо це іменник множини. Учитель пропонує https://www.0472.ua/list/409934 учнем відвернутися, а потім поперемінно стукає з різних предметів (за книгою, столу, руці, ручці, годинах). Навчають, повинні вгадувати і називати предмети, використовуючи ту чи іншу модальну конструкцію або певний тип висловлювання.
Відгуки та пропозиції Скасувати відповідь
Повторне читання тексту учнями і робота над текстом. 2.3 Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи. Завдання, поставлені нами, були реалізовані, мети досягнуто. Гра повинна викликати позитивний емоційний інтерес, бажання як можна швидше включитися в гру .
Однак вона ще знаходиться у стадії розробки, що підтверджується обмеженою кількістю досліджень, виконаних у цьому руслі. Тому в даній роботі в основу покладена концепція поетапного формування навичок та вмінь і переосмислена стосовно до іноземних мов С.Ф. Ця концепція залучається для аналізу граматичних навичок і вмінь рядом дослідників і, крім того, вона доступна для широкого кола викладачів, які не мають можливості проводити додаткові дослідження, чого вимагає перша із зазначених концепцій.
Продавець (дорослий) розказує дитинці, що саме продається сьогодні в магазині, показуючи звучання та вміст кожної коробки. Покупець (дитина) називає той предмет, який хоче придбати. Продавець по черзі шелестить кожною коробочкою допоки покупець не відгадає, де саме є його бажаний предмет.
3.Сприймання та усвідомлення нового матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок. Однією з форм алалії є моторна алалія. Порушення та затримки у розвитку мови дітей, страждаючих на моторну алалію, дуже важко піддаються корекції, негативно впливають на формування та розвиток дитини. Необхідно використовувати різні прийоми на уроках німецької мови, які забезпечать гнучкість формованих граматичних механізмів.
Організація тренування та застосування передбачає або умовно-комунікативну, або комунікативну спрямованість. Велика заслуга в цій області належить Є.І. Пассову, довів і показав, що навіть елементарним вправам тренувального характеру можна надавати умовно-комунікативну спрямованість. У змісті навчання граматиці повинен знайти відображення не лише мовний, а й мовний матеріал, відібраний у відповідності з визначеними критеріями. При встановленні критеріїв відбору важливо пам’ятати про спільну комунікативної орієнтації навчання.
Розповідання за картиною – це складна розумова діяльність, в якій мають місце аналіз, синтез, порівняння, умовиводи. Формування умінь розповідати за картиною не можна розглядати ізольовано від особливостей сприймання дітьми картини. Сприймання – досить складний психічний процес (С. Л. Рубінштейн, О. В. Запорожець, Г. О. Люблінська). Під час сприймання картини працює тільки один аналізатор – зоровий, що веде до ускладнення сприймання. Зображене на картині не просто повторює реальний предмет, а передає його за допомогою специфічних художніх прийомів і засобів. Дитина повинна навчитися правильно співвідносити зображене з тим, що воно передає, і розповісти про нього.
Система стереотипів визначає існування інтуїтивною, неусвідомлюваної граматики, яку носить у собі кожна людина рідною мовою. При вивченні іноземної мови також необхідно запустити механізм стереотипів на базі відібраного граматичного мінімуму, тобто створити інтуїтивну граматику, яка сприяла б організації мовлення іноземною мовою . Без володіння граматикою у першому значенні слова не може бути мовного спілкування. Дошкільник опановує граматичним ладом своєї рідної мови в процесі відображення (пізнання) дійсності. Формування і формулювання думки відбувається на основі імітації рясно сприймаються зразків мови. У результаті в його свідомості утворюються нервові сліди, складаються умовно-рефлекторні стереотипні зв’язку – так званий динамічний стереотип. Складання розповіді за сюжетними багатофігурними картинами із зображенням декількох груп діючих осіб, або декількох сценок у межах загального, знайомого дітям сюжету, близького до їх життєвого досвіду.